Розвиток комунікативної компетентності учнів на уроках гуманітарного циклу

           Актуальність  теми обумовлена сучасними тенденціями в освіті. Сьогодні школа повинна забезпечити формування і розвиток  інтелектуальної, творчої і ініціативної особистості, здатної жити в  принципово нових  умовах, реалізувати себе  у житті, бути  успішною і сприяти  розвитку  суспільства.

          Школа повинна  не лише дати учням певний обсяг знань і вмінь, але й сформувати людину, здатну  творчо мислити, приймати рішення, мати свою  позицію, брати  на себе відповідальність, адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною. Компетентність, як  вам відомо, базується  на предметних  знаннях та вміннях, але  стосується  життєвих умінь людини, необхідних  будь  - кому. А кожному в житті  для досягнення успіху  треба вміти займатися самоосвітою, працювати з документами, критично оцінювати інформацію, співпрацювати в колективі, вміти братися за справу, вміти домовлятися. 

         Серед ключових компетентностей ( соціальна, полі культурна, інформаційна , самоосвітня, мовленнєва )  значна роль належить саме комунікативній компетенції, тому що, комунікативна компетентність означає не лише  вміння спілкуватися рідною та іноземними мовами, а ще й характеризується  умінням взаємодіяти  з людьми по подіями, навичками  роботи у групі, умінням володіти  різними соціальними  ролями у колективі. Комунікативна компетентність характеризується цілою низкою  інших здібностей людини, що виявляються  у швидкості, глибині та міцності оволодіння  засобами і прийомами діяльності, таким як:

-         умінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію;

-         вести діалог;

-         брати участь у дискусіях;

-         вести переговори;

-         уміння переконувати  і відстоювати  свою точку зору, тобто спілкуватися. 

Важко переоцінити роль та значення комунікативних здібностей у формуванні якостей  особистості – лідера.

        

           Розвиток комунікативних здібностей є одним з основних факторів  становлення особистості в дитинстві  і позначаються  на всіх видах активності,  на ставленні дитини  до інших людей,  до рукотворного світу природи,  а також до себе.

           В школі формуванню комунікативних  умінь учнів  сприяє  організація навчально – виховного процесу в цілому і, звичайно,  урок .           

             Творчій  самореалізації , розвитку  комунікативних умінь, звичайно,  сприяє  участь  вихованців у роботі МАН, залученні  до написання  конкурсних творчих та наукових  робіт. 

                 Взагалі вчителі словесності, історії повинні  більш цілеспрямовано  вчити учнів  говорити вільно, відверто, публічно висловлюючи свої думки та обстоюючи їх.

             Головний екзаменатор наших  вихованців – життя. Наскільки вони будуть  адаптованими  до соціального  середовища,  здатними оперативно приймати правильне рішення  в  нестандартних  ситуаціях,  вмітимуть  аналізувати  і  контролювати власну  діяльність,  тобто успішно її виконувати, залежить насамперед від школи, від того,  в якій мірі у них  будуть  сформовані ключові компетентності, в тому числі, комунікативні. 

            Поставлені перед школою завдання щодо  формування  комунікативної компетенції учнів  вимагають  створення  системи  педагогічного керівництва розвитком  комунікативних здібностей учнів та  наявність  певних  комунікативних  здібностей  учителя.. 

             Говорячи   про особливості педагогічного керівництва розвитком  комунікативних  здібностей учнів,  необхідно виходити з  потреби  виховати  громадянина, підготувати  молоду  особистість  до участі  в розв’язанні  нагальних і перспективних  завдань  держави, до  управління  її  справами, ролі  керівника та виконавця,  громадського  діяча. 

             Вирішення  проблеми формування  комунікативної  компетенції ґрунтується на таких  пріоритетних  принципах, як  гуманізація, демократизація навчально – виховного процесу, заміна  авторитарної педагогіки педагогікою толерантності, щоб за стін школи  виходили люди  самодостатні, підготовлені до свідомої та ефективної життєдіяльності, тому  що лише  такі  особистості здатні  брати  на себе  відповідальність і бути  діяльними в ринковій  економіці. 

             Успішному вирішенню проблеми, що  розглядається  також  сприятиме психологічний  мікроклімат на уроці; мотивація навчання, як передумова  успішного  уроку; психологічна культура  учителя; реалізація особистісного підходу у навчально – виховному  процесі:  створення ситуації успіху, забезпечення  педагогічної  підтримки  школяра, -  адже  до кожної  дитини є  десятки ключів, і все  залежить  від того, як  повернути  той  чи  інший ключ; впровадження  сучасних  інтерактивних  технологій, тому що творчу особистість  може виховувати  творчий вчитель. 

              Колектив школи, ми  впевнені, прагне  виховувати свідомих  громадян України, формувати особистість учня, розвивати його здібності та  обдарування, науковий світогляд, комунікативну  компетентність , тобто  виховувати людину  з позитивним  мисленням, оптиміста, добре  підготовленого  до життєвих  випробувань, який  упевнено дивиться  вперед.              Якими ж  здібностями  повинен володіти  вчитель, щоб  виховати  таку особистість?

    КОМУНІКАТИВНІ  ЗДІБНОСТІ ВЧИТЕЛЯ  це :

уважність

урівноваженість

лагідність

почуття такту

терплячість

емоційність

комунікабельність

справедливість

оптимістичність

інтерес до людей

мобільність

доброзичливість

скромність

вимогливість до себе

організованість

самовладання