Урок 3. Радянізація західноукраїнських земель
Мета:
Схарактеризувати процес радянізації західноукраїнських земель. Показати
трагічну долю УГКЦ . Розкрити процес героїчної боротьби ОУН і УПА. Дати оцінку
операції „Вісла”. Формувати вміння аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні процеси. Виховувати учнів
в дусі патріотизму, національної гідності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання:
підручник, тематична карта, роздатковий матеріал (портрет Йосипа Сліпого та
Романа Шухевича),проектор.
Основні
поняття: Радянізація, націоналізація, колективізація,
індустріалізація, культурна революція, УГКЦ, операція „Вісла”.
Основні дати:
Березень 1946р. Львівський собор. Квітень-травень 1947р.- операція „Вісла”.
1950р.- загибель Шухевича.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка знань.
Тестові завдання. Готуються як
роздатковий матеріал.
Варіант І.
1.Яка п’ятирічка припадає на відбудову:
А) третя Б)
п’ята В) четверта
2. Тегеранська конференція відбулася:
А) 1942 Б)
1943 В) 1944
3.Наркомат закордонних справ УРСР у 1944 р.
очолював:
А) Корнійчук О.
Б)Мануїльський Д. В) Хрущов М.
4.Коли була укладена Люблінська угода і що вона
трактувала?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5.Коли остаточно було сформовано територію УРСР і
з чим це
пов’язано?______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Які особливості відбудови для
України?_____________________________________
7.Опрацюйте уривок з документа і дайте відповідь
на запитання. «… Вважати що кордоном
Польщі на сході повинна бути лінія Керзона з відхиленням від неї в деяких
районах на 5-8 кілометрів на користь Польщі….». 1. Про які події описує
документ? 2. Яке рішення було прийнято на
кінцевому етапі даних подій?
Варіант 2.
1.Рада народних комісарів була перейменована у
Раду Міністрів УРСР:
А) 1945 Б)1946 В) 1947
2. Позначте колір прапору, який став у 1949р.
Державним прапором України:
А) синьо-жовтий Б) червоно-лазуровий В)
червоно-білий Г) червоний
3.Позначте землі, які ввійшли до складу УРСР 26
червня 1945р.:
А) Східна Галичина Б) Закарпаття В)Буковина Г) Волинь
4.В якому році була проведена грошова реформа і
який вона мала
зміст?__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5.Вкажіть причини і наслідки голоду 1946-1947
рр.._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6.Яких демографічних втрат зазнала Україна в
період відбудови?_____________________________________________________________________
7. Опрацюйте уривок з документа і дайте відповідь
на запитання. « …..Закарпатсько-український народ вирваний з
німецько-мадярського полону, вирішив раз і назавжди здійснити свою споконвічну
мрію і возз’єднатися з Радянською Україною…..». 1. Про які події описує
документ? 2. Яке рішення було прийнято на
кінцевому етапі даних подій?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Колективізація, індустріалізація та
культурна революція.
Розповідь вчителя. Під час розповіді заповнити таблицю. 

Процес
відбудови у «возз'єднаних» районах УРСР проходив набагато складніше, ніж на
сході республіки. Це було зумовлено низкою причин: значними руйнаціями,
завданими фашистською агресією; слабкістю економічного потенціалу регіону (у
промисловості Галичини було задіяно лише 4% населення); особливостями
менталітету західних українців, які неоднозначно сприймали соціалістичні
перетворення, що відбувалися водночас з процесом відбудови; пасивним та
активним опором нововведенням значної частини місцевого населення та ін.
Суть
перетворень у західних областях УРСР полягала в тому, щоб продовжити і
завершити соціалістичну перебудову «возз'єднаних» земель, тобто, як зазначає
історик О. Субтельний, привести західних українців у відповідність з радянською
системою та їхніми співвітчизниками. З цією метою в Західній Україні швидкими
темпами мали бути здійснені індустріалізація, колективізація, культурна
революція, утвердження влади органів диктатури пролетаріату. Всі ці процеси і
мали створити умови для остаточної інкорпорації (включення до складу)
західноукраїнського регіону до СРСР.
Характер
змін, що відбулися в процесі відбудови на території Західної України,
неоднозначний. Пройшла докорінна модернізація економічного потенціалу регіону.
У роки четвертої п'ятирічки в західних областях України було здійснено суттєву
реконструкцію старих заводів і фабрик. Відбудовано та споруджено понад 2,5 тис.
великих і середніх промислових підприємств. Обсяг валової продукції
промисловості протягом 1946—1950 pp. зріс у 3,2 раза.
Процес
індустріалізації у «возз'єднаних» землях мав свої особливості.
По-перше,
значно вищі, ніж у східних регіонах УРСР темпи промислового розвитку. Якщо 1940
р. підприємства західних областей становили 4,7% загальної кількості підприємств
України, то 1949 р. — вже 12,6% (у важкій промисловості — відповідно 8,1 і
16,8%).
По-друге,
суттєві якісні зміни в традиційних галузях західноукраїнських областей. Якщо
раніше лісова промисловість краю вивозила за межі регіону майже всю лісову
сировину в непереробному або напівпереробному вигляді, то тепер її продукція
стала базою для розвитку місцевих галузей — деревообробної, паперової, хімічної
(Ужгородський диктово-меблевий і Мукачівський меблевий комбінати, Свалявський
лісохімічний завод, картонна фабрика у Львові та ін.).
По-третє,
поява нових галузей промисловості: машинобудівної та приладобудівної — на
Львівщині; взуттєвої та трикотажної — у Прикарпатті; рибопереробної — в
Ізмаїльській області та ін.
По-четверте,
відкриття в західноукраїнському регіоні значних родовищ корисних копалин:
1946—1949 pp. у Дрогобицькій області розвідані Угерське, Більче-Волицьке та
Рудковське газові родовища, що мали не лише республіканське, а й союзне
значення. У 1948 р. завершено будівництво найпотужнішого в ті часи в СРСР та
Європі магістрального газопроводу Дашава—Київ, а 1951 р. західноукраїнський газ
почала отримувати Москва.
Помітний
прорив у промисловому розвитку західноукраїнських земель супроводжувався і
негативними чинниками. Скроєна за сталінською моделлю індустрія краю переймала
й успадковувала традиційні її вади: диспропорційний розвиток, що виявлявся у
відставанні легкої та харчової галузей промисловості, домінування кількісних
показників над якісними, відсутність закінченого технологічного циклу, залежність
від союзного центру та ін.
Економічна
модернізація потребувала значної кількості освічених кваліфікованих робітників.
Тому велика увага під час перетворень у західноукраїнських землях приділялася
питанням освіти. Активна боротьба з неграмотністю, розширення мережі початкової
та вищої освіти давали змогу радянській владі не тільки завойовувати симпатії
західних українців, а й створювати передумови для появи нового покоління
західноукраїнської інтелігенції, спираючись на яку можна було б значно посилити
свій вплив на місцеве населення. У 1950/51 навчальному році в школах західних
областей республіки вже працювало понад 60 тис. вчителів, тобто майже у шість
разів більше, ніж у довоєнний період. Початковою освітою було охоплено всіх
дітей шкільного віку, кількість учнів у 5—10 класах збільшилася майже втричі.
Наприкінці 1950 р. в Західній Україні функціонувало 25 вузів — у 1,5 раза
більше, ніж 1940 р. Кількість студентів за цей час збільшилася майже в 10
разів. Однак зростання освітнього рівня супроводжувалося активною русифікацією:
1953 р. навчання у всіх вузах Західної України велося переважно російською
мовою.
Особливістю
політичного життя в західному регіоні було формальне представництво у владних
структурах місцевого населення, яке, як правило, висувалося на другорядні
посади і могло певною мірою активно впливати на розвиток подій лише на рівні
села або району. Населення Західної України насторожено ставилося до
комуністичної партії і тому 1950 р. із 23 тис. членів львівської обласної
організації воно становило лише 10%. З огляду на це, глибоко закономірно, що у
номенклатурі обкомів партії Західної України, у чиїх руках фактично
зосереджувалася вся повнота влади в регіоні, місцеві працівники становили
тільки 12,1%.
Радикальні
соціально-економічні зрушення відбувалися в сільському господарстві
західноукраїнських областей. Ще 1944 р. було відновлено процес примусової
форсованої колективізації. На початку 1946 р. у Західній Україні налічувалося
158 колгоспів, 1948 р. — 1762, 1949 р. — 6098, 1950 р. — 7190 (колгоспи
об'єднували за одними джерелами 93%, за іншими — 98% селянських господарств).
На початку
50-х років суцільна колективізація в західноукраїнських землях була в основному
завершена. І хоча з високих трибун і в офіційних державних та партійних
постановах неодноразово наголошувалося на необхідності дотримуватися принципів
поступовості та добровільності, застерігалося проти надмірної поспішності, на
практиці домінували форсовані темпи і примус. Ситуація ускладнювалася і тим, що
колективізація здійснювалася без врахування місцевої специфіки, особливостей
менталітету західних українців, політичної ситуації в регіоні. Звичними
методами здійснення соціалістичних перетворень стали тиск, терор, масові
репресії, депортації населення.
2.
Доля
УГКЦ. Йосип Сліпий.
При розгляді
даного питання учні опрацьовують підручник і складають розгорнутий план.
3. Операція „Вісла”.
Пояснюється з використанням схеми, яка виведена на
мультимедійну дошку.
ІV. Закріплення
нових знань.
1.
Які процеси в себе включала радянізація?
2.
Зробіть історичний портрет Й.Сліпого.
V. Підбиття підсумків. Вчитель перевіряє виконання мети уроку,
підводить підсумок, виставляє оцінки, оголошує домашнє завдання (опрацювати
пар.15).
Комментариев нет:
Отправить комментарий